- відбуття
- —————————————————————————————відбуття́іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відбуття — я/, с. Дія за знач. відбути 1) … Український тлумачний словник
відхід — хо/ду, ч. 1) Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення. || Вихід кого небудь з певного приміщення тощо. 2) військ. Відступ із певних позицій. 3) перен. Залишення якого небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи. || Відмова… … Український тлумачний словник
каторга — и, ж. 1) Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. 2) перен. Надзвичайно тяжка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя. 3) Старовинне морське… … Український тлумачний словник
надстроковик — а/, ч. Військовослужбовець, який добровільно залишився на військовій службі після відбуття обов язкового строку … Український тлумачний словник